Трудові права на об’єктах критичної інфраструктури

  • 249

Фото без опису

18 жовтня 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України» № 2684-IX, який передбачено, під час дії воєнного стану, а також протягом 12 місяців після його припинення чи скасування повноваження уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України здійснюються Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Цей Закон набув чинності 05.12.2022.

Тож, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України буде здійснювати формування та реалізацію державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури, координацію діяльності суб’єктів національної системи захисту критичної інфраструктури.

Об’єкти критичної інфраструктури — об’єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам (стаття 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру»).

До життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема:

1) урядування та надання найважливіших публічних (адміністративних) послуг;
2) енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії);
3) водопостачання та водовідведення;
4) продовольче
забезпечення;
5) охорона здоров’я;
6) фармацевтична промисловість;
7) виготовлення вакцин, стале функціонування біолабораторій;
8)інформаційні послуги;
9) електронні комунікації;
10) фінансові послуги;
11) транспортне забезпечення;
12) оборона, державна безпека;
13) правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою;
14) цивільний захист населення та територій, служби порятунку;
15) космічна діяльність, космічні технології та послуги;
16) хімічна промисловість;
17) дослідницька діяльність (стаття 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру»).

Загалом же статтею 11 зазначеного Закону передбачено, що для цілей узгодження дій суб’єктів національної системи захисту критичної інфраструктури формується Реєстр об’єктів критичної інфраструктури.

Для працівників, які зайняті на об’єктах критичної інфраструктури, Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає особливості реалізації їхніх трудових прав:

  1. Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).

    Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень (стаття 6 цього Закону).

    Однак, як зазначають у Держпраці, збільшення тривалості робочого дня для робітників, які працюють на вище зазначених об’єктах не є обов’язковою та відбувається за рішенням керівника у разі потреби.
  2. Якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, то роботодавець може відмовити такому працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) (частина 2 статті 12 цього Закону).
  3. У разі, якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, то він не може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві, навіть, якщо в районі, у якому розташовано підприємство, установа, організація ведуться бойові дії, та існує загроза для життя і здоров’я працівника. Тобто, відсутній спрощений порядок розірвання трудового договору за власним бажанням (стаття 4 цього Закону).

У решті — усі роботодавці об’єктів критичної інфраструктури керуються нормами трудового законодавства, яке встановлює загальні вимоги для усіх роботодавців.

 

 

 

Головний державний інспектор

Північно-Східного міжрегіонального

управління Державної

служби праці України                                                                   Л.Тіхонова