ЩЕ РАЗ ПРО СКАЗ!

  • 548

Фото без опису

Епідемічна ситуація зі сказу в Україні залишається складною. Природні вогнища сказу існують практично на всій її території. Щорічно реєструється значна кількість захворювань на сказ серед тварин та випадки загибелі людей внаслідок захворювання на сказ.

 По м. Гадяч та Гадяцькому району, відповідно до наданої інформації комунального некомерційного підприємства «Гадяцька центральна районна лікарня Гадяцької районної ради», внаслідок укусів тварин за 9 місяців 2019 року зареєстровано 50 звернень громадян, в т.ч.:

  • безхатніми/безпритульними собаками – 5;
  • домашніми собаками – 26;
  • безхатніми/безпритульними котами – 1;
  • домашніми котами – 13;
  • дикими тваринами – 1;
  • сільськогосподарськими тваринами – 4.

Екстрену профілактику отримали – 9 осіб.

В хірургічному відділенні проліковано – 7 осіб.

         Хочемо нагадати, що сказ  –  небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей, яке може вражати всіх теплокровних тварин (хворіють всі види домашніх, сільськогосподарських та диких тварин).

Збудник сказу - вірус, який живе і розмножується лише в живому організмі, в головному і спинному мозку. Велика кількість його накопичується в слинних залозах.

Джерелом збудника (вірусу) сказу є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус зі слиною, через укуси, ослиненя, подряпини, вражаючи здорових тварин та людей. Значно частіше кусають домашні собаки, рідше кішки і дикі тварини (лисиці, вовки).

Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.

Симптоми сказу

У людини інкубаційний період вірусу сказу, як правило, триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, залежно від низки факторів:

  • місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом);
  • кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
  • віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.

Є дві форми цього захворювання: активний і паралітичний сказ.

Для людей з активним сказом характерні гіперактивність, гідрофобія (боязнь води) та інколи аерофобія (боязнь протягів або свіжого повітря). Смерть настає за кілька днів у результаті зупинки серця.

На паралітичний сказ припадає близько 30% усіх випадків захворювання у людей. Ця форма сказу триває довше за попередню із легшим перебігом. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини. Повільно розвивається кома, і настає смерть.

Симптоми сказу у тварин залежать від стадії захворювання. Початкова стадія (триває до п’яти днів):

  • наявні сліди від укусів;
  • гризуть місце укусу;
  • ласкаві, примхливі, насторожені одночасно;
  • слабкий апетит;
  • їдять неїстівне;
  • слинотеча;
  • блювота.

Збуджена стадія (2–3 дні):

  • агресивні;
  • збуджені;
  • нападають;
  • намагаються утекти;
  • гризуть землю;
  • їдять неїстівне;
  • конвульсії;
  • блювота;
  • параліч;
  • косоокість.

Паралітична стадія (2–4 дні):

  • виснаження;
  • повний параліч;
  • смерть.

Постраждалі від укусів та подряпані бродячими, домашніми або дикими тваринами, повинні негайно звернутися за медичною допомогою в поліклініку для отримання невідкладної допомоги і вирішення питання про проведення лікувально-профілактичної імунізації. При можливості необхідно самостійно промити рану значною кількістю мильної води, краї рани змазати 70-градусним спиртом або 5% розчином йоду, накласти асептичну суху пов’язку і звернутися до лікаря.

Необхідно пам'ятати, що захворювання завжди закінчується смертю! У жодному разі не відмовляйтеся від призначеного лікування та самовільно не переривайте його: це може привести до трагічних наслідків.

Для профілактики сказу необхідно:

  •  регулярно вакцинувати свійських тварин;
  • уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;
  • не торкатися диких чи безпритульних тварин;
  • не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди (особливо діти).

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Ваше здоров'я у Ваших руках! Дбайте про нього!

ЗВЕРТАЄМО ОСОБЛИВУ УВАГУ, що вакцинувати домашніх тварин (собак, котів) проти сказу потрібно постійно.