A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
ГАДЯЦЬКА МІСЬКА РАДА
Полтавська область

Цей день в історії України

Дата: 25.02.2020 16:38
Кількість переглядів: 58

25 лютого 1871 року – цього дня у Новограді-Волинському народилася Леся Українка (спражнє ім’я Лариса Косач), поетеса, письменниця. Творча атмосфера, в якій зростала Лариса Косач вплинула на її смаки та захоплення. Мати Олена Пчілка, була відомою на той час письменницею. Дядько – Михайло Драгоманов, відомий вчений та громадський діяч.

Полтавщина для Лесі Українки — благословенний край. У Полтаві Л. Українка стала окрасою в гроні славних діячів літератури: П. Мирного, М. Коцюбинського, В. Самійленка, М. Старицького, В. Стефаника та ін. Зберігся будинок адвоката М. Дмитрієва, де вона зупинялася з матір’ю (пл. Леніна, 3). Є й інші будинки, позначені її ім’ям.

Гадяч  зберігає пам’ять про яскраві, незабутні події національної історії. На високому березі заплави Псла й Груні розкинулося це старовинне українське місто, колиска роду Драгоманових, батьківщина відомої української письменниці Олени Пчілки, матері Лесі Українки, та видатного вченого, громадського діяча Михайла Драгоманова, рідного дядька поетеси.

Невіддільний від історії Драгоманових-Косачів і хутір Зелений Гай – місцина, що перебувала тоді за межами міста. Туди, на Драгоманівську гору, до рідної бабусі Єлизавети Іванівни Драгоманової поетеса адресувала чимало листів. А після Лесиного приїзду сюди 1893 року Гадяч став її улюбленим місцем відпочинку і творчої праці.

Уперше в Гадяч, батьки привезли Ларису в трирічному віці, влітку 1874 року. Пізніше вона бувала тут у зв’язку з хворобою переважно в теплі літні місяці. В 1883 році з червня до 7 серпня гостювала разом з матір’ю в бабусі. Два тижні провела в Гадячі в 1887 році — з 21 серпня до початку вересня; в 1893-у — з 8 червня до 15 серпня. В цей час познайомилася з учителькою А. Макаровою, з якою потім дружила. В середині червня 1898 року приїхала сюди з Криму й прожила до останньої декади серпня. З Гадяча поетеса виїздила в села Будища (Монастирські), Броварки, Ковалевщину, на Цяччин хутір. У 1899 — 1906 роках, приїжджаючи в Гадяч, письменниця мешкала переважно на хуторі Зелений Гай, що за 2 кілометри од міста (тепер околиця Гадяча).

З Києва Леся приїздила сюди через Бахмач, Ромни до Лохвиці, а далі в кареті "полтавським широким шляхом" до Гадяча. Відпочиваючи й лікуючись на берегах Псла, поетеса займалася також творчістю. Тут написала вірші "Роберт Брюс, король шотландський" (1893), "Порвалася нескінчена розмова..." (1898), перекладала російською мовою власну п’єсу "Блакитна троянда" (1898) й оповідання О. Кобилянської "Голосні струни" (1899) та ін. З Гадяча писала листи М. Драгоманову, М. Павлику, В. Гнатюку та ін.

Дача в урочищі Зелений Гай була збудована О. Пчілкою спеціально для Лесі Українки. Тут влітку 1899 року гостювала Ольга Кобилянська, в різні роки бували її друзі С. Мержинський, К. Квітка, ф. Красицький, Г. Хоткевич та ін. Тут поетеса написала такі твори: "Сфінкс", "Ра-Менеїс" (1900), "Ніобея", "Осінні співи" (1902), "Напис в руїні" (1904), "Три хвилини" (1905), "Тиху задуму вечірнюю", "Пророк" (1906), писала оповідання, статті, листи. Влітку 1904 року в Зеленому Гаю художник Фотій Красицький намалював портрет Лесі Українки.

Поетеса слідкувала за громадсько-культурними подіями на Полтавщині, цікавилася людьми, яких тут знала, дбала про поповнення громадської бібліотеки. їй дуже подобалися гадяцькі краєвиди, і вона вважала, що там така Україна, що "українішої" й нема ніде. Писала матері з Одеси: "Дуже вже мені хочеться додому, до тебе, на тихі води, на ясні зорі: все здається, що там скоріше минеться моя втома..." Вона друкувалася в часописі "Рідний край", цікавилась прогресивною газетою "Полтавщина". 1908 року з ініціативи Л. Українки була послана на Полтавщину фольклорногетнографічна експедиція для збирання і запису на фонограф народних дум (керував Ф. Колесса).

1911-го Леся Українка написала один з кращих творів «Лісова пісня».

Вона усе життя боролася з туберкульозом кісток, перенесла декілька операцій. 1907-го їй діагностували ще й туберкульоз нирок. Від цього захворювання вона померла у серпні 1913-го у Грузії, де на той час лікувалася. Похована на Байковому кладовищі у Києві.

 

В Урочищі Зелений Гай в м. Гадячі, на честь 170-­річчя від дня народження М. П. Драгоманова, відкрито пам’ятний знак, збудовано альтанку та амфітеатр. Щороку в Зеленому гаю проводиться обласне літературно-мистецьке свято «Дивоцвіт Лесиного гаю».

Нині Урочище Зелений Гай — частина популярного туристичного маршруту по Гадячу. Це також улюблене місце відпочинку мешканців Гадяча і гостей міста.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь