Порядок встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми
Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, повинна здійснити наступні кроки:
- Подати за місцем перебування до місцевої держадміністрації заяву про встановлення статусу за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Іноземець або особа без громадянства, що не володіє українською або російською мовою, заповнює заяву з перекладачем. Для встановлення статусу дитині, яка постраждала від торгівлі людьми, заява подається до місцевої держадміністрації її законним представником або особою, якій стало відомо про таку дитину.
- Пройти співбесіду з відповідальною особою, яка призначається протягом трьох днівз дня подання заяви та заповнити опитувальний лист. Під час співбесіди Посадова особа оформляє розписку про нерозголошення відомостей, які їй стали відомі під час проведення співбесіди.
На підставі інформації, отриманої під час проведення співбесіди, посадова особа оформляє протягом двох робочих днів облікову картку особи, проводить перевірку у семиденний строк отриманих під час проведення співбесіди та направляє документи до Міністерства соціальної політики.
Місцева держадміністрація протягом двох робочих днів з дня завершення перевірки подає до Нацсоцслужби такі документи:
1) копію заяви;
2) копію документа, що посвідчує особу, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або особу, зазначену у пункті 5 Порядку;
3) копію заповненого опитувального листа;
4) копію облікової картки особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або особи, зазначеної у пункті 5 Порядку;
5) копію заяви особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, до правоохоронних органів про захист своїх прав та інтересів (у разі звернення) або копію повідомлення (заяви) посадової особи до правоохоронних органів про виявлений факт торгівлі людьми;
6) копію зауважень особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, чи законного представника дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, перекладача, психолога чи педагогічного працівника та адвоката до змісту опитувального листа (у разі наявності);
7) інші документи та матеріали щодо наявності підстав для встановлення статусу (копії проїзних документів, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, довідку про перетин державного кордону, медичні висновки тощо).
Документи розглядаються Нацсоцслужбою протягом п’яти робочих днів від дати їх реєстрації.
Відповідно до рішення, прийнятого за результатами розгляду документів, Нацсоцслужба надсилає місцевій держадміністрації лист із повідомленням про встановлення/відмову у встановленні статусу або продовження/відмову у продовженні строку дії статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, згідно з додатком 4 Порядку.
Важливо! Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 року № 417 «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми» статус надається '''строком до двох років та може бути продовжений за рішенням Нацсоцслужби не більш як на один рік з дати закінчення такого строку. Для продовження зазначеного строку місцева держадміністрація подає до Нацсоцслужби відповідне письмове обґрунтування. У разі прийняття рішення про продовження такого строку до довідки про встановлення статусу вносяться відповідні відомості.
У разі прийняття рішення про відмову у встановленні статусу місцева держадміністрація протягом п’яти робочих днів повідомляє особу, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, про його прийняття. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Підстави встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми
Підставами для встановлення статусу є:
- укладення незаконної угоди щодо особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми;
- вербування, переміщення, переховування, передача або одержання особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, шляхом обману, шахрайства, шантажу, її уразливого стану або застосування чи погрозою застосування насильства з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи;
- документи та матеріали, що зібрані під час проведення перевірки і підтверджують можливість встановлення статусу.