Спалювання опалого листя та сміття – небезпека для життя, здоров’я людини та довкілля

Спалювання сухих рослинних залишків стало для наших громадян настільки звичним, що практично не звертається увага на те, якої шкоди ці дії завдають довкіллю, життю та здоров’ю людей.

Кожен акт підпалу – це  злочин проти  природи. Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому ваги.

Дуже часто спалювання сухих рослинних залишків призводить до великомасштабних пожеж. Швидкість вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко.

При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки. Саме із спалювання стерні та соломи на полях починається більшість степових пожеж і лісових пожеж.

Дуже часто спалення сухої трави переростає у великомаштабні пожежі. Швидкість поширення вогню при вітряній погоді надзвичайно висока, а тому локалізувати її на відкритих територіях дуже важко.   Особливо небезпечним є спалювання сухої трави на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, поблизу лісових масивів. У населених пунктах таке «господарювання» теж ні до чого доброго не призводить: спалення сухої трави, листя чи бадилля на присадибних ділянках переростає у неконтрольоване горіння, часто загрожує знищенням будівель і споруд житлового сектору.

На присадибних ділянках рослини нерідко обробляють пести­цидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно скроплюємо від колорадського жука. Додаткова проблема полягає в тому, що з травою, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакета, в повітря вивіль­няється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні.

При горінні гуми, окрім згаданого, утворюється канцерогенна сажа, викликаючи респіраторні захворювання. Постійно подразнений димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто хворіє бронхітом, бронхіальною астмою, ринітом чи тонзилітом.

До вог­нища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формаль­дегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець. Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми є особливо небезпечним.

Окрім безпосередньої загрози людському здоров'ю, спалюван­ня сухої минулорічної трави, стерні - неминуче призводить до того, що во­гонь з полів та подвір'їв перекидається на лісополоси, які з ними межують. Те саме стосується і придорожніх лісополос уздовж автомобільних шляхів та лісових масивів.

У результаті пожеж у верхньо­му шарі грунту знищується мікрофлора. Як відзначають спеціалісти лісового господарства, після пожежі  на пошкодженій вогнем території три роки немає сенсу садити ліс - молоді саджанці не приймаються на землі, якою пройшов вогонь. Гинуть комахи і тварини, знищується рослинний покрив, погіршується структура грунту.

Лісова пожежа – це страшне лихо для будь-якого району країни. Окрім втрат вартості самої деревини, витрат на гасіння пожеж, сюди можна віднести втрати від зниження кількості кисню, фітонцидів, що виділяються лісом, погіршення якості, стану лісів, непридатність для використання їх в рекреаційних цілях та ін. 

Лісові пожежі знищують звірів, що живуть в лісах, і птахів, знижують приріст деревостоїв, збільшують вітровальність і послабляють лісові масиви, а потім усихаючі деревостої стають осередком шкідників і хвороб лісу.Лісові пожежі несуть величезні економічні і екологічні втрати.

Не рідко пора випалювання рослинних залишків випадає на час розмноження диких тварин та інших живих організмів. Після спалювання середовища існування птахи надовго покидають цю місцевість. При спалюванні рослинності, зокрема опалого листя, гине безліч дрібних ссавців, комах та молюсків, які не здатні врятуватися через свою малорухливість. Хтось з них згорає, а хтось задихається від їдкого диму, а повторне заселення випаленої території відбувається дуже повільно й триває не один рік, залежно від її площі.

На основі безперечного чинника широкого спектру негативних наслідків підпалів, а особливо небезпеки для здоров'я та життя людей, спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, без дозволу відповідних органів, є заборонене законодавством України.

Відповідно до ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов даного дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки – караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Звертаємось до всіх громадян - будьте обережними та суворо дотримуйтесь правил пожежної безпеки!

Пам’ятайте, що не можна випалювати траву, інші рослинні рештки та розкладати багаття в лісі. Категорично заборонено звалювати та спалювати сміття у лісових насадженнях. Давайте пам'ятати, що природа потребує нашого захисту і бережливого ставлення до неї!

Дбайте про стан навколишнього середовища! Адже знищення стерні – це, водночас, знищення флори і фауни регіону. Разом зі стернею вогонь знищує безцінну мікрофлору полів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки.

Пам’ятайте, що лісову пожежу легше попередити, ніж загасити!  

Що ж робити з опалим листям?

Найбільш дружнім щодо довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах. Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає. Використовувати компост як добриво можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту як прикореневої підкормки дерев і кущів.