Евакуація та організація прихистків

Фото без опису

Мільйони українців змушені покинути домівки та переїхати на більш безпечні території або виїхати за кордон. Пропонуємо інструкції щодо евакуації, швидкого та безпечного пересування, а також організації проживання у прихистках.

Хто організовує евакуацію

обласні військово-цивільні адміністрації
працівники Товариства Червоного Хреста
поліція
Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС)
місцеві органи влади

Військові повідомляють про безпечний маршрут евакуації і забезпечують режим припинення вогню, якщо це можливо.

Як відбувається евакуація

На період евакуації оголошується режим припинення вогню по всій лінії руху транспорту.
У локації, про яку повідомляють заздалегідь, формують колону з автобусів з жителями міста або селища.
До евакуаційної колони можуть приєднуватися і приватні автомобілі, які повинні рухатися чітко за маршрутом колони.
У пункті призначення евакуйовані люди отримають допомогу, житло та харчування.

Як дізнатись про початок евакуації

по радіо та телебаченню
через соцмережі та месенджери
через рухомі групи з гучномовцями на вулицях

Розповідають зокрема про час евакуації, пункти збору, маршрути руху і контакти штабів евакуації.

Як дізнатися про початок евакуації у районах, де немає зв’язку

Варто стежити за офіційною інформацією на радіо, у медіа або слухати оголошення пересувних гучномовців. Якщо ви перебуваєте в укритті, слухайте сигнал “Увага всім” (сирена). Після неї перевірте інформацію з доступних офіційних джерел, наприклад по радіо.

Якщо я не маю доступу до інформації про початок евакуації, не зможу почути сирену, не маю можливості пересуватись самостійно або перебуваю у заваленому бомбосховищі?

Спробуйте подзвонити на гарячу лінію Тероборони ЗСУ 0 800 507 028 або номери 101, 102 і повідомити про своє місцеперебування. Тоді місцева влада додасть вашу адресу до переліку тих, за якими потрібна допомога з евакуацією.

Як поводитись якщо ви – переселенець

Дотримуйтесь правил евакуації, наведених вище. Якщо ви виїжджаєте своїм ходом, дізнайтесь про умови та шляхи виїзду, не порушуйте встановлених правил та режимів.
Зберіть найбільш необхідні речі, в тому числі документи, гроші, ліки, одяг та харчові продукти, детальніше читайте у нашій довідці. Можливо вам доведеться частину шляху долати пішки, враховуйте це під час пакування речей. Заплануйте зупинки та ночівлі, зберіть контакти та повідомте про ваш приїзд.
Об’єднуйте зусилля. Дізнайтесь, хто ще може з вами пройти частину шляху, та координуйте зусилля, об’єднуйте та оптимізуйте ресурси: паливо, харчові продукти, ліки тощо.
Рухайтесь обережно. На вашому шляху можуть трапитись небезпечні ділянки, не намагайтесь їх швидко перетнути, краще зачекайте, поки ситуація стабілізується.
Повідомте про своє прибуття в органи місцевої влади та у волонтерські центри. Надайте інформацію щодо кількості осіб, віку, стану здоров’я, нагальних потреб.
Просіть, але не вимагайте. Місцеві громади максимально залучені до влаштування прихистків і забезпечення переселенців всім необхідним, але їхні ресурси також обмежені.
Уникайте конфліктів. Не обговорюйте політичні погляди та військову ситуацію. Агресія та вандалізм не є проявами патріотизму. Будьте чемними та доброзичливими.
Зберігайте спокій. В критичній ситуації важливо зберігати стабільний психологічний стан. Допомагайте тим, хто відчуває перевтому, тривогу чи паніку, дотримуючись простих порад. Ретельно обирайте джерела правдивої інформації.
Допомагайте. Ви можете поділитися ресурсами з іншими переселенцям, а також взяти на себе обов’язки з організації побуту та дозвілля або ж допомогти місцевій громаді.
Плануйте свої подальші кроки, наскільки це можливо. Якщо ви збираєтесь залишитися у прихистку, організовуйте свій побут на довготривалий час. Якщо ж ви плануєте рухатись далі, прорахуйте маршрут та організуйте все, що необхідно для продовження шляху.

Правила вступу в перший клас для внутрішньо переміщених осіб та українців, які нині за кордоном

Через російську агресію в Україні частина українців змушені покинути свої домівки та оселитися в інших містах та країнах. Та попри складні умови освітній процес триває. З 1 вересня в школи піде нове покоління першокласників. Батькам або особам, які їх замінюють, Міносвіти рекомендує вже зараз подати необхідні документи для зарахування дитини до першого класу.

Як подати документи для вступу у перший клас внутрішньо переміщеним особам?

Обрати заклад освіти. Якщо документи на зарахування до 1 класу подають внутрішньо переміщені особи, які ще не зареєстровані (з різних причин), у Міносвіти рекомендують спочатку звернутися до місцевого управління або відділу освіти.
Подати до закладу освіти заяву на зарахування дитини (особисто або електронною поштою, факсом чи іншим зручним способом), а також:
- копію свідоцтва про народження дитини або документ, що посвідчує її особу (під час подання копії пред’являється оригінал відповідного документа);
- оригінал або копію медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о. «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду» (у випадку, якщо батьки або особи, які їх замінюють, перебувають за кордоном, медичну довідку можна подати після повернення в Україну).

Зарахування дітей до закладу освіти, зокрема й до 1 класу, здійснюється, як правило, до початку навчального року та відповідно до території обслуговування.

Звертаємо увагу! У зв’язку з запровадженням воєнного стану та згідно з Порядком про зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти під час прийому документів на зарахування до 1 класу необхідно враховувати, що діти або один з їхніх батьків, які мають довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідку про звернення за захистом в Україні, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист, та які не мають одного чи обох документів, зараховуються до закладу освіти без подання зазначених вище документів.

У разі відсутності свідоцтва про народження дитини для сприяння в його оформленні керівник закладу освіти зобов’язаний невідкладно поінформувати орган опіки і піклування за місцем проживання дитини чи місцезнаходженням закладу освіти.

Як подати документи для вступу в перший клас з-за кордону?

Заяву можна подати електронною поштою, факсом чи іншим зручним способом.

У які школи за кордоном можна віддати дітей для навчання за українською програмою?

Якщо батьки з дітьми планують певний час залишатися за кордоном, діти можуть вчитися також у Державному ліцеї “Міжнародна українська школа” (МУШ) (https://uis.org.ua).

Чи можна поєднувати навчання за кордоном і дистанційні заняття в українській школі?

Українські діти можуть навчатись в закладі освіти країни перебування учня за очною формою.
Українські діти за бажанням можуть поєднувати навчання в школі країни перебування за очною формою та в закладі загальної середньої освіти України за однією із форм навчання: дистанційною, сімейною (домашньою), екстернатною.
Дитина, яка, перебуваючи за межами України, продовжувала навчання в українській школі, після повернення в Україну продовжує навчання в цьому ж закладі освіти.

Чи потрібно дитині підтверджувати здобуті знання після повернення в Україну?

Результати навчання, отримані дітьми в закладах освіти країн тимчасового перебування, де навчання здійснювалось за українськими програми, не потребують окремого визнання. Після повернення в Україну ці діти зараховуються до закладів освіти й переводяться на наступний рік навчання в установленому порядку на підставі результатів оцінювання, проведеного закладом освіти країни тимчасового перебування, за умови надання інформаційної довідки про підтвердження навчання.
Результати навчання, отримані дітьми в закладах освіти країн тимчасового перебування, можуть бути зараховані українським закладом освіти на підставі інформаційної довідки, яка підтверджує навчання в країні перебування. Дітям, які, перебуваючи за кордоном, не вивчали предмети, передбачені українськими освітніми програмами, надається можливість пройти річне оцінювання з цих предметів до початку навчального року.

Правила вступу до закладів вищої освіти для дітей із тимчасово окупованих територій

Нині деякі випускники, які перебувають/перебували на тимчасово окупованих територіях або в зонах проведення активних бойових дій не мають змоги отримати всі необхідні документи про закінчення освітнього закладу. Держава розробила механізм, як у такій ситуації можна вступити до закладу вищої освіти:

Що робити, якщо у вступника з ТОТ відсутні документи державного зразка про повну загальну середню освіту?

Потрібно скласти державну підсумкову атестацію як екстерн в уповноважених закладах середньої освіти.

Як обрати заклад середньої освіти, де можна скласти підсумкову атестацію?

Подайте заяву на вступ через освітні центри «Крим-Україна» і «Донбас-Україна» (ці центри створені на базі закладів вищої або фахової передвищої освіти, куди плануєте вступати)
Контакти освітніх центрів тут: bit.ly/3rqZ1iZ
Обраний заклад скерує вас до прикріпленої школи. Скласти підсумкову атестацію можна вже на наступний день після подання заяви або в інший зручний для вас термін.

Важливо! Скласти підсумкову атестацію можна від початку роботи освітніх центрів — з 1 червня, але не пізніше 3 днів до завершення їхньої роботи — 30 вересня.

З яких предметів треба скласти державну підсумкову атестацію?

Українська мова (без літератури)
Історія України

Що робити, якщо я не можу скласти оцінювання очно?

У цьому разі оцінювання можна скласти дистанційно у форматі індивідуальної співбесіди з відеофіксацією.
Які подальші кроки після складання річного оцінювання та підсумкової атестації?

Необхідно самостійно подати такі документи для вступу до освітнього центру:

- заява;
- сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання 2020-2021 років або результати національного мультипредметного тесту (за бажанням);
- довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
- документ, що посвідчує особу, а за його відсутності — свідоцтво про народження.
- чотири кольорові фотокартки розміром 3×4 см;
- документ про освіту державного зразка та додаток до нього;
  довідка про успішне проходження державної підсумкової атестації (крім випадків звільнення від неї) є підставою для участі в конкурсі без подання сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання або національного мультипредметного тесту.

Що робити, якщо я не можу фізично подати документи на вступ?

Необхідно надіслати на електронну скриньку освітнього центру:

скановані копії (фотокопії) документів, перелічених у попередньому пункті
фотокартку розміром 3×4 см (1 Мб в електронній формі)

Важливо! Довідку про успішне проходження річного оцінювання та державної підсумкової атестації (крім випадків звільнення від неї) освітній центр отримує автоматично. Вам не потрібно надсилати її додатково.

Які терміни подання заяв?

Документи від заявника для вступу до закладів вищої освіти за кошти державного бюджету приймають у два етапи:

основний етап до зарахування на бюджет триває з 19 липня – 31 липня (18:00)
додатковий етап дозарахування на контракт (із можливістю переведення на вакантні бюджетні місця за їхньої наявності):
прийом заяв — до 23 вересня (за 7 днів до завершення роботи освітніх центрів);
проведення вступних іспитів — до 25 вересня (не пізніше ніж за 5 днів до завершення роботи освітніх центрів);
оприлюднення рейтингового списку — до 27 вересня (не пізніше ніж за 3 дні до завершення роботи освітніх центрів);
зарахування — до 30 вересня (не пізніше дати завершення роботи освітніх центрів).

Заявники можуть подавати до 5 заяв лише через один освітній центр.

Як допомогти переселенцям під час війни

Критично важливо розбудувати логістичні ланцюжки та центри прихистку, які б дозволяли максимально ефективно розселяти людей, забезпечувати найнеобхіднішим, допомагати їм дістатися кордону.

Приймати людей можуть не тільки великі міста чи районні центри. Значну частину переселенців можуть розмістити невеликі громади, які знаходяться як біля основних транспортних магістралей, так і ті, до яких добиратися трохи довше. Розповідаємо, що можуть зробити громади зараз, щоб бути готовими надати прихисток переселенцям.

Хто потребує допомоги

Люди, які виїжджають з зони бойових дій у бік західного кордону. Дуже часто вони проводять в авто по дві доби без сну і їжі. Тому навіть кілька годин сну у ліжку будуть для них за порятунок. Їм потрібна допомога на шляху до пунктів пропуску на західних кордонах України.
Переселенці, які шукають прихисток в областях, де немає боїв. Такі люди планують зупинитися від кількох тижнів до кількох місяців. І дуже часто готові платити за оренду помешкання.
Волонтери, які займаються постачанням засобів захисту, ліків та продуктів харчування. Багато з них курсують між північними і центральними регіонами на захід до кордону й назад. Вони проводять в дорозі десятки годин, тому потребують тимчасового місця для перепочинку.

Як поводити себе з переселенцями

Важливо пам’ятати, що переселенці залишили свої домівки не від доброго життя. Хтось не зміг залишатися з дітьми вдома, де кілька разів за ніч доводилося спускатися в бомбосховища і чути звуки вибухів. Хтось залишив свій дім під обстрілами й вже у дорозі дізнався, що повертатися нікуди – будинок розбомбили окупанти. А хтось дивом вирвався із міста, яке російська авіація намагається зрівняти із землею.

Спілкуйтесь із ними. Люди перебувають в стані шоку і стресу. Тому важливо їх підтримати, вислухати та заспокоїти. Спілкування вкрай потрібне, воно допомагає прибрати всі непорозуміння.
Поясніть їм правила перебування у прихистку, розкажіть про можливості та обмеження, які існують. Це допоможе краще організувати побут. Крім того, чіткий порядок дозволить уникнути зайвих конфліктів та непорозумінь.
Допоможіть людям харчами. Не говоріть передчасно про перебірливість переселенців в їжі – ви можете не знати, чи їдять вони м’ясо, чи мають непереносність лактози або ж харчові алергії. Осуд залиште для мирних часів.
Організуйте їхній побут та постачання. Люди, які опинилися в новому для себе місці, повинні розуміти, до кого та як слід звернутися у разі виникнення нагальних потреб. Наприклад, не у кожній громаді може бути аптека з потрібними ліками – їх потрібно буде замовляти чи привозити з іншого населеного пункту.
Знайдіть їм заняття, адже робота допомагає відволіктись. Дорослі переселенці можуть робити просту роботу і допомагати як в організації побуту прихистків, так і працювати на користь громади. Організуйте також дозвілля для дітей та підлітків (книги, іграшки, навчання) – в критичних умовах важливо створити для них відчуття затишку та безпеки.
Допоможіть їм з плануванням. Дехто з переселенців захоче залишитися в громаді на декілька тижнів, дехто плануватиме дістатися кордону. Допоможіть їм організувати маршрут і знайти транспорт для продовження руху.

Як запропонувати свою допомогу переселенцям

Якщо ви хочете стати волонтером, запропонувати свої послуги, речі, транспорт та іншу допомогу, звертайтесь до волонтерських координаційних центрів на місцях або до Української волонтерської служби.

Якщо ви готові прийняти у себе вдома сім’ю, яка шукає захисту, ви можете заявити про це на спеціалізованому сайті “Прихисток”.

Як переказати кошти на гуманітарну підтримку

Пропонуємо вам перелік офіційних рахунків для гуманітарної підтримки мирних жителів України в гривнях та іноземній валюті.

Важлива інформація для ЗМІ, блогерів та всіх громадян, які фотографують або пишуть про війну та армію

Що категорично заборонено висвітлювати ЗМІ у воєнний час:

найменування частин та підрозділів, а також їх розташування
кількість військових у частинах та підрозділах
кількість озброєння та техніки, їх стан і місце зберігання
умовні позначки обʼєктів

Будь-яку інформацію про:

операції, які проводять або планують
систему охорони та оборони військових частин
наявний захист військового такий як: озброєння та техніка (крім видимих або очевидно виражених)
порядок залучення сил (військових) та засобів (озброєння)
збір розвідувальних даних
переміщення та розгортання військ (найменування, кількість, маршрути)
військові частини та їх тактику, методи дій
унікальні операції та спосіб їх виконання
ефективність радіоелектронної боротьби противника
відкладені або скасовані операції
зниклий або збитий літак, корабель та операції з пошуку і порятунку
плани щодо безпеки наших військ (дезінформація, маскування, протидія)
інформаційно-психологічні операції, які проводять або планують
пропаганду або виправдання широкомасштабної збройної агресії росії проти України.

Не публікуйте у соцмережах:

наслідки влучань ворожих ракет чи снарядів або моменти їх прольотів у небі. Так ви допоможете ворогу коригувати вогонь.
час та місце «прильотів» ( ні в публікаціях, ні в коментарях).
дані про роботу українського ППО.
фото, де видно номери, особливі позначки й відмітки на знищеній або збитій ворожій техніці.
неперевірену інформацію про потерпілих чи загиблих.